Акція «Запали свічку» у ЗЕФК об’єднала нашу спільноту 27 листопада — у День пам’яті жертв Голодоморів. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ скорботи і пам’яті. Це тихе світло в вікні говорить більше, ніж будь-які слова: ми пам’ятаємо, ми не забуваємо, ми передаємо правду далі.
Студенти та викладачі долучилися до всеукраїнської ініціативи вдома, у колі родин. О 16:00 за київським часом у багатьох оселях засвітилися вогники пам’яті. До них додалися хвилини мовчання та спільні розмови про минуле, щоб краще зрозуміти теперішнє. Цей день — чорна сторінка історії, але й урок відповідальності за майбутнє.
У групах провели короткі онлайн-зустрічі: говорили про причини та наслідки Голодоморів, про роль історичної пам’яті, про те, як кожен може зберігати правду в своїй родині. Свічки в наших вікнах стали знаками персональної участі в національному вшануванні. Нехай їхнє тепло зігріває наші серця і зміцнює єдність.
Закликаємо всіх, хто хоче дізнатися більше, звертатися до перевірених джерел. Матеріали та свідчення зібрані Національним музеєм Голодомору-геноциду. Довідники та просвітницькі проєкти публікує Український інститут національної пам’яті. Короткий історичний огляд є у Вікіпедії. Поширюйте посилання, розмовляйте з близькими, зберігайте пам’ять — це наш обов’язок.
Ми пам’ятаємо. Свічка в руці — невеликий, але важливий жест, що поєднує покоління і повертає гідність мільйонам знищених життів.
